Уже за декілька днів внутрішньо переміщені особи, які знайшли прихисток у Годилівській школі, переїдуть на нове, комфортне місце до сусіднього села Великий Кучурів У Великокучурівській громаді створили базу для проживання вимушених переселенців. Облаштували її у дитячому садочку за сприяння благодійної організації Remar S.O.S
Відтак вже за декілька днів внутрішньо переміщені особи, які знайшли прихисток у Годилівській школі, переїдуть на нове, комфортне місце до сусіднього села Великий Кучурів.
Базу для ВПО відвідав начальник Чернівецької ОВА Сергій Осачук.
«З першого вересня ми плануємо відновити очне навчання у всіх школах Буковини. Наразі триває робота щодо переведення людей із закладів освіти у облаштовані помешкання. Дякую за плідну, злагоджену роботу у цьому напрямку Великокучурівській громаді та нашим іспанським друзям, які приїхали рятувати українців від зухвалого окупанта», – сказав Сергій Осачук.
Він також наголосив на тому, що вимушені переселенці на Буковині не в гостях, вони – вдома.
«Ми відчуваємо зворотній зв’язок із цими людьми. Вони віддають нам доброту і прагнуть повернути її своїми ініціативами. Вважаю, що синергія Буковини із Харковом, Лисичанськом, які сьогодні у біді, створить ще міцніший фундамент нашої вільної України у майбутньому», – додав він.
База для проживання вимушених переселенців розрахована на 150 осіб. В одній кімнаті можуть проживати до 16 людей.
«Громада надала нам приміщення. Тут ми створили спальні місця із ліжками, матрацами та подушками. Є також їдальня, де переселенці отримуватимуть безкоштовне триразове харчування, душові, туалети. Також на місці щодня працюватиме група наших волонтерів, які надаватимуть допомогу переселенцям. Крім того, раз на тиждень сюди приїжджатиме мобільна медична бригада», – розповів координатор «Remar S.O.S» в Україні Ізраель Гальвез.
Він також сказав, що свої двері база відкриє вже за декілька днів. Разом з тим голова Великокучурівської громади Василь Тодеренчук зазначив, що станом на 24 травня у громаді зареєстровано 1597 внутрішньо переміщених осіб. З них близько двох сотень проживає у комунальних закладах, а більше тисячі у приватних домогосподарствах. Ще 129 людей прихистили у садибах та релігійних організаціях громади.
